Page 68 - Book_a4_Work_Neat

ків, де зібралося понад 1 тис. селян навколишніх сіл. Вони вимагали за-
пису в козаки, заявляючи: «Всі тут поляжемо до єдиного, але служить
ляхам більше не будемо і панщини не хочемо». У ході цього виступу

шамраївці створили свій керівний орган - сільське самоврядування. Для
придушення заворушення власті кинули 3 роти солдатів. Найбільш ак-

тивних селян було заарештовано, а решту розігнано. Одержуючи вели-
чезні прибутки від експлуатації кріпаків, Браницькі дедалі багатіли. їх
господарство інтенсивно розвивалося. У 1847 році в Шамраївській еко-

номії було побудовано цукроварню. На ній працювали близько 150 ро-
бітників, як кріпаків, так і вільнонайманих. Уже через два роки завод ви-

робив цукру-піску на 42 тис. крб. Тут діяли також крупорушка і млин. У
1859 році в селі налічувалося 323 двори і 1988 жителів. Під час реформи
1861 року Браницькі пограбували селян. Поміщики відібрали частину

надільної землі, якою користувалися селяни після інвентарної реформи
1848 року. На 986 ревізьких душ Шамраївки було виділено для викупу
2643 десятини землі, за яку вони щорічно мали сплачувати 3281 крб. 25

коп. протягом 49 років.
Як не диво, на той час Браницькі були володарями і Христофорів-
ських земель.

Віктор Москаленко виховувався під впливом козацького минулого
своїх пращурів та зачарованої природи яка наділила його талантом ба-

чити красу і передавати її через свої вірші, пісні, полотна українцям. Він
був закоханий у селян і працював ради них. Христофорівка стала його
другою домівкою.

66