Page 73 - Book_a4_Work_Neat

Зустріч

Рідний мій краю, село моє любе,
Річка, ліси і стежини в’юнкі,
Ті, по яким я виходив у люди,

Де проводжали тополі стрункі.

Дитинство моє тут пройшло босоноге,
На вуличках цих, так незвично тісних,
Хвилюючись, стримую очі вологі,

Не звик я до слабкостей, та й не до них...

Згадалась війна, як фашисти тікали,

І голод, і холод — всього тут було.
Згадалось, як завжди весну ми чекали,
Бо з нею - надії, життя і тепло.

Ще мить - і стою біля рідної хати.

Хвилюється серце, і меншим стаю...
Мене породила в хатині цій мати,
На щастя й нещастя, на долю мою.

Батьківська хатина тепер ось обдерта...

Щоб вижити в скруту, її продали
І тим врятувались від вірної смерті-
Це пам’ять жива про часи, що були.

Я мовчки прощаюсь із рідним куточком,
І, ніби востаннє, вклоняюсь йому,

і в горлі затисло якимось комочком
Це зустріч з дитинством причина тому...

71