Page 37 - Дослідження порушень прав та гарантій адвокатів в Україні_повна версія

Необхідно підкреслити, що власне участь будь-якого адвоката в
судовому засіданні не означає автоматичної реалізації права на захист.
Згідно з практикою ЄСПЛ, наприклад, у справі «Артіко проти Італії»
Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а
права, які є практичними й ефективними, це стосується і прав щодо
захисту. Суд роз'яснює, що пункт 3 (c) статті 6 Конвенції говорить про
«допомогу», а не про «призначення» (захисника), бо просте призначення
ще не забезпечує ефективної допомоги. При цьому державні органи
зобов'язані сприяти, а не перешкоджати реалізації наявних в
обвинуваченого прав (справа «Балліу проти Албанії»). Більш того,
можливість обвинуваченого спілкуватися зі своїм захисником має
основоположне значення для підготовки його захисту (справа «Кан
проти Австрії»). Отже, наявність адвоката, який не має зв'язку зі своїм
клієнтом і не погодив з ним правову позицію, не відповідає нормам
справедливого судового розгляду.
Нав'язування захисника із Центру з надання безоплатної вторинної
правової допомоги, якщо його надання не викликано відсутністю в
обвинуваченого достатніх коштів для оплати юридичної допомоги , є
66
порушенням пунктів 1 і 3 (с) статті 6 Конвенції. У справі «Ханжевачкі
проти Хорватії» ЄСПЛ роз'яснює, що особа, обвинувачена у вчиненні
злочину, що не бажає захищати себе особисто, повинна мати
можливість звернутися по правову допомогу за власним вибором.

37