Page 20 - Book_a4_Work_Neat
P. 20
Зелений килим розстелила,
У нього квіти уплелись.
І крила-віти розпустила,
Які до сонця потяглись.
І спів манливий і знайомий
Вплететься в проліски рясні,
Впаде на серце юнакові,
Як Божий дар його весні.
І так під теплим сонцем легко
І старикам, і молодим.
А над селом кружля лелека,
Щоб в дім малятко принести.
Кружляють мрії-хутровини,
Ще за вікном мороз тріщить,
Та ми дождемось неодмінно
Весни омріянную мить!
Перший хліб
Ще свіжа в пам’яті війна,
Не зажили ще важкі рани.
Та мирная прийшла весна
Для молодих і ветеранів.
Позаду - смерть, розруха, холод.
І нас чекає світлий день!
Та раптом - вкотре - новий голод,
Нова загроза для людей...
Поранена війною нива
Достатньо не дала зерна.
Та й сподіватися на диво
Жодна людина не могла.
18