Page 21 - Book_a4_Work_Neat
P. 21
Байдужа влада до людей,
Неначе та нечиста сила.
Давно забула про святе
І новий голод сотворила.
Давно запаси всі скінчились,
Поїсти й крихітки нема!
Втрачаються останні сили,
Й лютує лютая зима...
Голодними лягали спати,
А вранці - що і де найти?!
Знесила бідкається мати,
Як діточок своїх спасти
Скоріш діждатися б тепла,
Весни і літа рятівного.
Природа б їжу нам дала,
А поки що - нема нічого...
19