Page 11 - Загальна будова двигуна внутрішнього згорання
P. 11
Деталі поршневий групи:
1 - поршень, 2 - поршневий палець, 3 - стопорні кільця, 4, 5 - компресійні кільця, 6
- оливозємне кільце.
Конструкція поршня повинна забезпечувати такий зазор між поршнем і
циліндром, який виключав би стуки поршня після запуску двигуна і заклинювання
його в результаті теплового розширення при роботі двигуна під навантаженням.
На юбці поршня роблять розрізи, надають йому овальну форму в
поперечному перерізі і конічну - по висоті, проводять закладення в поршень
спеціальних компенсаційних пластин з металу з малим коефіцієнтом теплового
розширення. Наприклад, у порушених деяких двигунів із запалюванням від іскри
спідницю виконують з косим розрізом, що робить її більш пружною і дозволяє
встановлювати поршень з мінімальним зазором, не побоюючись заклинювання.
При шліфуванні поршню надають овальну форму (велика вісь овалу повинна
бути перпендикулярна осі поршневого пальця), щоб під дією бічних зусиль і
нагріву спідниця поршня в робочому стані брала циліндричну форму.
Так як температура головки поршня приблизно на 100-150 ° С вище, ніж
нижній частині спідниці, то зовнішній діаметр спідниці роблять більше, ніж
діаметр голівки.
Велику небезпеку являє собою перегрів поршня через недостатнє його
охолодження. При перегрів прогорає днище поршня, відбувається задир робочої
поверхні циліндра, залягання кілець і навіть заклинювання поршня. Іноді для
