Page 42 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

* * *

Я вже замислююся над розширенням діяльності нашої крамниці: можна
запрошувати як арабських, так і всесвітньо відомих митців.
На церемонії відкриття працювали камери, які автоматично пристосовувались

до найменших коливань світла. Крім того, я озброїв надчутливими камерами
співробітниць крамниці та розіслав їх у всі куточки зали для того, щоб вони
відстежували та фіксували на плівці кожного, хто шкірився, прагнучи вловити

усмішку Його Високоповажності. Це було потрібно для покриття витрат на
усмішку відповідно до тарифу, адже в житті не буває нічого безоплатного.
Вечір почався з приходом журналістів та журналісток, а також дрібних
чиновників. Згодом приїхали деякі держслужбовці, а за ними – державні діячі,

заступники міністрів, посли, й – Він, наш головний гість власною персоною.
Пам’ятаю, що всюди виблискували безкоштовні посмішки. Звуки музики
змішувались із приглушеними голосами, а парфуми запрошених гостей – з

ароматом квітів та пахощами.
Залу наповнювали оксамитові сукні та ділові костюми. З прибуттям кортежу
Його Високоповажності, який перебував в оточенні своїх співробітників та

старанно вдавав привабливу усмішку за попередньою домовленістю, атмосфера
таємничості оповила присутніх. Одні, розштовхуючи натовп та розтягуючи губи
в блискучій усмішці, поспішали привітати поважного гостя. Другі щойно

приміряли усміхнену маску, а треті вже схиляли голову та влесливо посміхалися,
розсипаючись у привітаннях:
– Добрий вечір, Ваша Високоповажносте.

Решта гостей розосередилися залою, щоб залишатися в межах досяжності
усмішки Шановного Можновладця.
Усі здавались зайнятими полюванням на усмішку, широка реклама якої

привабила десятки покупців. Тим часом камери в крамниці без упину
фотографували обличчя шукачів Його Високоповажної усмішки.
Чую кроки Джума’а – вийду йому назустріч.

42