Page 44 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

Я стукала у двері та щосили гатила по них, аж поки не помітила, що вся

тремчу. Мут’абові ґвалт і лайка, Хазнині благання про допомогу та мої
стогнання: «Молю, відчини двері».
Я збагнула, що можна покликати на допомогу когось із сусідів або подзвонити

в поліцію, і вискочила на вулицю з непокритою головою, забувши накинути на
себе абаю та хіджаб. Не пам’ятаю, як переді мною опинилась Вадха – сусідська
дочка.

– Мут’аб уб’є Хазну! – закричала я, благаючи її про допомогу.
Дівчина вгледілась у мене, ніби вдумуючись у сенс моїх слів, притьмом
метнулася, а я – за нею. Коли ми опинилися в мене вдома, я вказала їй на Хазнину
кімнату: «Туди».

Хустина Вадхи зіслизнула донизу. Дівчина була Мут’абовою мрією. Він
привселюдно й безперестанку нахвалював її красу: «Яка газель!».
Гучний гуркіт дверей та Вадшин лемент: «Відчини, Мут’абе!».

Я помітила, що стою вся у сльозах і тремчу. Вадха відійшла від дверей і
чимдуж налягла на них, заревівши: «Відкрий, тварюко!».
Мене здивували її слова. На мить галас у кімнаті затих, і за вузькою дверною

проймою з’явилося Мут’абове лице. Мене налякали вираз його палаючих очей,
спітніле обличчя, розпатлане волосся та плями крові на дишдаші. Він стояв,
затуливши собою двері.

Вадха штовхнула його обома руками й гиркнула, щоб той відступив.
Притьмом дівчина увірвалася до кімнати, а я прослизнула за нею.
– Дорогенька!.. – я запнулася, залившись сльозами.

Хазна із закривавленим лицем ревіла, скрутившись калачиком на підлозі. На
шиї дівчини, її руках та оголених ногах виднілись синці від побоїв. Наші погляди
перетнулися, і я прочитала в сестриних очах розпач та страждання.

– Що сталося? – запитала Вадха, нахилившись до моєї сестри.
Хазна ще плакала, до того ж її почало трусити. Вона здавлено пробелькотіла:
«Я не робила цього».
Я побігла до ванної кімнати й повернулась зі змоченим у холодній воді

рушником. Вадха схопила його й обережно, щоб не завдати Хазні ще більшого
болю, промокнула рани на її обличчі. Я чомусь розлилася буйними сльозами, але
Вадха зикнула: «Допоможи мені».

Дівчина встала, намагаючись підвести за собою Хазну, але моя сестра лежала
прикутою до підлоги. Під нею розтікалась пляма сечі. Я протягнула руки,
допомагаючи Вадсі.

Мут’аб мовчазно стояв біля дверей. Спираючись на мене й Вадху, Хазна ледве
шкандибала в напрямку ванної кімнати. На руках – жахливі сліди від ударів

44