Page 107 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

з подивом побачив, що дитина прокинулася, ніби чекала на нього. Однак малюк

і не поглянув на старого, ніби його й не було поруч у кімнаті, натомість із
відстороненим поглядом спостерігав за дрібною іграшкою, яка висіла біля стелі.
Газа відчув гнів через те, що не зумів привернути до себе увагу дитини – це стало

ніби запереченням його власного «я». Утім дитина перевела погляд на нього, й
Газа раптом пожвавився. Чоловік був сповнений тривоги, ніби передчуваючи
біду. Дитина справді була схожою на нього, цього не приховаєш ні від кого.

Газа не розумів, яким чином він має дивитися на немовля. Як можна
розглядати немовля та вбивцю водночас? Газа роздумував про своє право
покінчити з цією малечею раз і назавжди, оскільки ця істота ще не знайшла себе
в цьому світі. Це ще пластилін. Воно ще не досягнуло стадії розвитку

особистості, інакше б відбулося роздвоєння його «я» ще при народженні цієї
істоти. Це все ще маленька тваринка, яка не встигла осягнути обрії буття. Це
вбивство шматка м’яса. Крім цього, це вбивство може бути зведене до спроби

самозахисту, а отже, є узаконеним. Аж раптом дитина засміялася. У голові Гази
промайнула думка: «Він сміється! Його єство сформоване! Як убивця може так
невинно сміятися?…». Немовля знову засміялося, і звук від цього сміху був

найсолодшим, який Газі доводилося коли-небудь чути за все своє життя, й
водночас – найстрашнішим…
Якщо ж він не може його вбити, то що ж йому робити?.. Газа повинен щось

удіяти, бодай щось… Він намірявся щось сказати немовляті, але що людина
могла сказати, якщо уздріла перед собою себе ж самого, але в іншому втіленні…
що?… хіба лише побити… добряче відлупцювати… Можливо, він розкриє йому

деякі свої серйозні помилки, щоб дитина в майбутньому не наступала на його
граблі і прожила краще життя. Так, зрештою, це та сама людина, навіть якщо
вона й перебуває в іншому тілі. Газа дивиться на дитину так, ніби поглянув у

дзеркало часу. Ця ідея змусила б його стерпіти все те, що він перед собою бачить,
і любити це немовля так, як він любить себе… А ще, можливо, елегантно укласти
пасма волосся немовляти, саме як подобається йому, Газі… перевдягнути маля в
одяг такого кольору, який до вподоби саме йому… а ще… не впускати

відвідувачів, бо вони завжди нав’язливі та надокучливі. Так, він має право це
робити для дитини, адже це їхні спільні бажання – Гази-старшого та Гази-
молодшого – незважаючи на відмінність тіл.

Чи Газа зараз порадить йому примножувати мудрість, боротися проти
несправедливості і старанно вчитися? Ні, він хоче розповісти йому про реалії
буття. Помилки! Але з чого починаються помилки? Їх дуже багато. Він не зможе

їх позбутися. Але дитині принаймні поталанить, якщо вона матиме можливість
менше спокутувати помилки у своєму майбутньому житті. А може, краще
залишити дитину в невігластві. Він розуміє небезпеку свого втручання в минуле,

107