Page 103 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

Америці, оскільки Газа розумів, що в такому разі син має вступити на підготовчі

курси з вивчення мови, принаймні на один семестр. І це знову ж означатиме, що
хлопцеві доведеться додатково витратити кілька місяців свого життя на
підготовку.

Хай там як, але те, що окреслено волею долі, мало б статися неминуче, попри
різні життєві сценарії. Зрештою Сауд одружився, а Газа опинився в небезпеці.
Має минути ще кілька місяців, допоки не з’явиться на світ Газа-онук, і які ж це

були місяці! Саме в цей період Газа заходився робити все те, що робили його син
із дружиною: почав зловживати фініками, не турбуючись про те, що їх
доводилося запивати надмірною кількістю рідини; пив чай опісля їжі,
незважаючи на те, що це могло призвести до анемії; спав з найхолоднішим

ступенем кондиціонування, не думаючи про остеопороз. І почав смалити як
паротяг, попри те, що його дружина Муніфа не бачила анічогісінько, крім хмари
диму з-за спини свого чоловіка.

І нарешті в Сауда народився син, і назвали його за сімейною традицією: Газа.
Газа сидів на диванії, спершись на диван, перед ним стояли кава, чай і коробки
́
з-під цигарок. У ці години доби електричні лампи переважно вимикалися,

оскільки достатньо було сонячного світла, яке потрапляло до приміщення через
величезне вікно. Аж раптом він почув дзвінок свого мобільного телефону,
посеред тиші та спокою, які повсякчас оточували чоловіка. Це був дзвінок від

його сина Сауда. Саудів голос пролунав у слухавку телефону пронизливим
криком: «Газа народився на цей світ!». Почувши ці слова, Газа повісив слухавку,
потім кинув її та мовчки продовжив сидіти в цілковитій тиші. Він заплющив очі

і зачекав кілька секунд. Газа відчував, як сильно калатає його серце. Він зачекав,
поки це калатання припиниться, але цього не трапилося, – його серце розпирало.
Тієї ж хвилини чоловік зрозумів, що ймовірність смерті втрачено, і в нього

залишається лише один варіант: роздвоєння його сутності на дві подоби.
Газу вже аніяк не бентежила ця думка – він сидів на місці з виглядом, ніби
нічого й не трапилося. Чоловік запалив цигарку і зробив затяжку,
насолоджуючись паланням нікотину у своїх грудях. Ідея роздвоєння не така вже

страшна порівняно зі смертю. Він залишиться тут, на цій землі, принаймні
почасти. Газа налив собі чаю, аж тут напій забулькотів у чашці, чого Газа ніколи
раніше не помічав… а запах кардамону був таким свіжим, що нагадав Газі про

той забутий орган чуття людини, що називається нюхом. Приміщення диванії
було наповнене промінням вечірнього сонця, ніби вся диванія була на денці
чашки теплого чаю. Що ж буде далі?.. Газа заглибився в надра своєї свідомості,

прагнучи вхопити той момент, коли відбудеться роздвоєння його особистості, й
він утратить частину своєї свідомості заради нової дитини, якою б вона не була.

103