Page 99 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

Оповідь Гази, який народив свого батька

Жив собі чоловік на ім’я Газа, але ніхто його не називав по імені, натомість

1
його нарекли Абу Саудом , незважаючи на те, що в чоловіка не було сина на
ймення Сауд. Але це було ім’я його покійного батька. Вся ця історія почалася з
жарту. Одного разу Газа зізнався, що повсякчас, коли його називали Абу Саудом,

у його свідомості поставав образ батька, як на тій фотографії, що висить у
вітальні їхнього будинку. Чорно-біла світлина – довгий ніс, випуклі очі, довгі
вуха, родимка на правій щоці та тонкі губи. Батькове обличчя стало ніби

уособленням цього імені. Навіть сама ідея народження сина була для Гази радше
абстракцією, оскільки він не був одружений і навіть не замислювався всерйоз
над цим питанням. Таким чином, його лякала інколи сама думка, що він є ніби
батьком своєму батькові, й це йшло наперекір будь-яким логічним поясненням.

Коли ж Газа одружився, то не брав участі у виборі імені свого сина. Загалом,
він усе ж волів, аби сина назвали Саудом, щоб уникнути плутанини та нарешті
покінчити з думкою про те, що ім’я Сауд пов’язане лише з його батьком. Його

мати посприяла заручинам Гази із його двоюрідною сестрою Муніфою, яка
завагітніла вже за два місяці після одруження. Коли лікар ультразвукової
діагностики повідомив батькам, що Муніфа вагітна, то Газа підвівся, поцілував

її в голову й заїкаючись від щастя промовив: «Сауд нарешті прийде в цей світ!».
Муніфа, лежачи в ліжку, бачила, як усмішка на обличчі Гази поступово зникає,
й на її місце приходить страх. Вона ще досі пам’ятає яскравий піт, який

проступив на його скроні, але вона не надала цьому глибокого значення.
Так минуло довге літо, а Газа навіть не згадував про хлопчика. Дитина
говорить, і цього вже достатньо. Муніфа не помічала, що він якомога менше
згадує ім’я майбутньої дитини, але все ж звернула увагу на те, що чоловік зняв

зі стіни вітальні батькову світлину, – як їй здалося тоді, для того, щоб змінити
рамку, – але стіна після того так і залишилася голою. Дружина також постійно

відчувала на своєму гладкому животі його довгий погляд, коли вони сиділи на
дивані перед телевізором, а також зауважила, як її чоловік щоразу виходив з
кімнати, коли вона знімала одяг.
До однієї з палат пологового відділення лікарні «Аль-Хаді» нарешті надійшла

щаслива звістка. Приймальня лікарні була переповнена відвідувачами. Перше,
що зазначила мати Гази, поглянувши на дитину: «Милостивий Аллаху, в нього
вуха та ніс, як у твого батька!». Газа затремтів, почувши цю фразу. Чи справді

1 Згідно з мусульманським звичаєм, з появою первістка-хлопчика новоспеченого батька починають називати не
за його власним ім’ям, даним від народження, а «батьком того й того» (напр., Абу Сауд – ‘батько Сауда’).
99