Page 95 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat
P. 95

висіла  на  стіні.  Чорно-біла  світлина.  Запалі  очі.  Рот  трохи  розтулений.  Ніс

               гачком. Сива грізна борода. Цього разу обличчя батька, здавалося, виражало міну
               незадоволення.  «Як  можна  не  виконати  батькову  заповідь?  Жінка,  яка  йде
               наперекір волі його батька? Отакої, Халфане! Будь чоловіком!».

                  Халфан попросив про зустріч із Шагою. Коли він вийшов зі свого будинку,
               сонце вже сідало. Юнак попрямував до будинку свого дядька й постукав у двері.
               Він сказав: «Покличте її!». Потім увійшов у двір. Зсередини будинку долинало

               голосіння. Жінки вчинили лемент: «Він її вб’є!». Попри все це, Шазі вдалося
               проскочити  надвір.  Халфан  навертав  кола  у  дворі.  Сонце  вже  сіло  за  обрій.
               Подмухав холодний вітер, подібний до того, який дмухав в обличчя Мубараку,
               батьку Шаги, сімнадцять років тому. Шага звернулася до Халфана:

                  – Усе гаразд?
                  Парубок  підняв  голову  й  поглянув  на  дівчину,  яка  стояла  у  дворі  –  з
               розпатланим  волоссям,  босоніж,  шаль  спадала  з  її  плечей,  а  з-під  її  жовтої

               домашньої сукні виднілися великі перса. Тим часом усі жінки в будинку – її мати,
               тітки та їхні доньки – зібралися за дверима зали.
                  ‒ Ти підеш зі мною додому, – наказав Халфан.

                  ‒ Нізащо! Ліпше я вийду заміж за змія.
                  ‒ Але ж це воля твого батька!
                  ‒ Це через тебе ми стали заручниками цього рішення. Не будь упертим!

                  ‒ Слово мого батька – закон!
                  ‒ Аллаху Всемогутній!
                  ‒ Така воля твого батька!

                  ‒ Хай Аллах його помилує!
                  ‒ Ти не поважаєш волі наших батьків!
                  ‒ Це вони не поважали моєї волі!

                  ‒ Ти закохана, Шаго?
                  ‒ Ні.
                  ‒ Присягнись!
                  ‒ Присягаюся честю наших батьків!

                  ‒ Ти – моя дружина!
                  ‒ Ні, ніколи!
                  ‒ Я тебе ненавиджу, але ти моя дружина!

                  ‒ Ні, нізащо в житті!
                  ‒ У такому разі ти не вийдеш заміж за жодного чоловіка!
                  Халфан похапцем вибіг з дядькового будинку, і тієї ж миті пролунав вечірній

               азан . Це завадило юнакові почути останні слова дівчини, адресовані до нього,
                    9
               Халфана…  Що  вона  промовила  в  той  момент?..  Це  вже  не  мало  жодного

               9  Заклик до молитви для мусульман.
                                                                                                             95
   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100