Page 96 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat
P. 96
значення. Халфан крокував під звуки вечірнього азану, заприсягнувши, що вона
вийде лише за нього! Таким чином, він не дав дівчині можливості вийти заміж
за когось іншого, окрім нього. А це означало, що в Мубарака не буде нащадків,
якщо Шага не відступить від свого!..
Як тільки серед людей почала ширитися новина про відмову Шаги стати
Халфановою дружиною, дівчина отримала листа. У ньому йшлося про те саме,
що всі почули з вуст її двоюрідного брата Фалаха на диванії: там було вирішено
про заручини Шаги з Халфаном, що вона має стати його дружиною.
Одного разу, коли Ібн аль-Масаві оголосив про намір заручитися з Шагою, то
Фалах повторив йому ці ж слова; тоді двоюрідний брат жениха, Джувайма,
засудив таке рішення: «Вони рідній доньці світ білий зав’язали, силоміць
видавши її заміж!». Деякі з чоловіків зашепотілися, схвально киваючи головою
на знак згоди зі словами Джувайми. Фалах, сидячи серед учасників диванії,
промовив своїм хрипким голосом такі слова: «Аллаху Милостивий, у такому разі
Халфан заріже її – і заразом нас усіх!». Фалах мав слушність, оскільки Халфан
справді пообіцяв убити Шагу й того, хто матиме намір одружитися з нею, якщо
вона забажає пов’язати свою долю з кимось іншим, окрім нього. Як може хтось
з них узяти шлюб із жінкою, яка належить лише йому? А як же їхні діти? Ахмад,
Машаель та Хаммуд? Вони чекають, щовечора заполоняють Халфанові думки,
тому він має діяти.
Тепер справа стосувалася цілої родини, а не лише Халфана та Шаги. Родичі
молили, благали дівчину вийти заміж за Халфана. Вона казала лише одне слово:
«Ні». Хай як вони не пнулися, як не змушували, навіть били, але дівчина все одно
стояла на своєму. Вони повторювали: «У тебе немає іншого вибору, ти мусиш
піти в дім свого чоловіка». Шага відповідала: «Це – мій дім». Родичі мовили:
«Вже ні». На це дівчина заявила: «У такому разі я вкорочу собі віку й усе
розповім батькові».
Усі подумали, що вона жартує. Того ж дня Шага кинулася з даху будинку, але
вижила, зламавши праву стопу й праве плече. Вона проклинала свій талан,
лементувала, але жінки щодалі її гамселили, незважаючи на переломи, які згодом
стали причиною її постійного кульгання.
Дні минали швидко, а Шага залишалася замкнутою в будинку: їй було
заборонено виходити на вулицю. Вона годинами сиділа у своїй кімнаті знічев’я.
Її кімната містилася в задній частині будинку, в ній не було вікна, як і належить
непокірній, безсоромній та некрасивій жінці, та ще й кульгавій. У її покої була
хіба невеличка шафа, матрац на підлозі, а поруч – зелена дерев’яна скриня, у якій
вона зберігала найінтимніші речі ще з минулих часів, зокрема там лежали дитяча
помаранчева сукня, маленькі рожеві босоніжки, на яких намальований жовтий
96