Page 91 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat
P. 91

Оскільки око в нього не дрімало




                  Ця  подія  сталася  на  початку  минулого  століття.  Двоє  чоловіків  сиділи  в
               пустелі коло пагорба. Час наближався до світанку, перш ніж усе довкола набуває
               своїх  обрисів.  Росяне  повітря  пахнуло  вугіллям,  змішаним  із  пилом.  Мутлак
                                                                            1
               поринув у глибокий сон, загорнувшись у свій бішт  так, що його не було видно,
               крім  хіба  лише  тонкого  носа,  де-не-де  сивих  волосків  грізної  бороди  та
               відкритого рота. Тим часом Мубарак приліг на землю, прихилившись до свого

               вузлика. Він не міг спати вночі, як зазвичай, і все через той свій клятий сон, у
               якому він буцімто помер і мусив висловлювати сам собі співчуття, бо на зібранні
               не було нікого, хто б міг поспівчувати через його смерть.
                  Повітря, яке огортало двох чоловіків, було вологим і холодним, і ніхто не знає

               достеменно, у який день або в якому місяці трапився той випадок. Хіба що це
                                                                                          2
               могло відбутися приблизно на початку зими, у дні Джувейда , десь на півночі
               Кувейту. Мубарак дивився лише вперед, ніби намагаючись ухопити поглядом

               сутінки перед ранковою загравою. Він хотів уловити ту прекрасну мить, коли в
               пустелі починає вимальовуватися лінія горизонту, тоді світ навколо нього постає
               лише у двох кольорах – синьому та жовтому.

                  Чоловік  замислювався  над  тлумаченням  сну:  «Що  ж  це  могло  означати?..
               Ніхто не висловив жодних співчуттів у зв’язку з його смертю? Чи помре він, не
               залишивши  по  собі  нащадків?  Але  Муніра  вагітна  їхнім  первістком  і  має

               народити вже цього місяця, якщо так буде завгодно Аллахові. Можливо, вона
               народить йому ще дітей…». Звідкіля ж тоді взялася ця тривога?.. Мубарак відчув
               свербіж у руці, потім потягнувся й позіхнув, одразу ж перевівши свій погляд у

               Мутлаків бік – не тому, що хотів поглянути на нього (він уже вдосталь надивився
               і  на  приспаних  людей  поруч,  і  на  свого  товариша),  але  тому,  що  саме  в  цей
               момент він помітив зміюку, яка повзла біля Мутлакової голови. Тож Мубарак з

               переляку закричав, схопив камінь і вгатив зміюці по голові – та під силою удару
               згорнулася.
                  Мутлак прокинувся з жахом на обличчі. Мубарак не зміг розгледіти вираз його
               обличчя, але здогадався, що якщо страх і має вигляд, то це неодмінно має бути

               саме вираз обличчя Мутлака, який, можливо, уперше зроду-віку прокинувся під
               такий  крик.  Як  тільки  Мутлак  дізнався  про  все,  що  сталося,  то  пробурмотів:
               «Прокляття!».




               1  Традиційний верхній одяг арабів-мусульман, легка накидка без застібки.
               2  Перші десять днів зимового сезону та останні десять днів осіннього сезону, які віщують кінець осені та початок
               зими.
                                                                                                             91
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96