Page 86 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat
P. 86

1
                                                  Катастрофа  внизу



                  Я прокинувся від вибуху, що стався нагорі. Ввімкнувся сигнал тривоги, який
               ми  не  звикли  тут  чути.  В  укритті  всі  дні  подібні  один  до  одного.  Нічого  не
               відділяє ніч од дня, крім великого годинника біля входу та заклику Абу  Ібрагіма
                                                                                                    2
               – найстаршого серед нас – до спільної молитви.

                                                               ***

               Пройшли роки, ми вже перестали лічити час з того дня, як знайшли притулок у
               цьому  укритті,  що  являло  собою  підвал  площею  приблизно  двадцять  тисяч
               квадратних  метрів,  розташований  під  землею  школи  в  нашому  районі.  Ця
               глибина стала нашою долею після першого оголошення, яке було зроблене після

               катастрофи;  а  потім  надійшли  вказівки  від  співробітників  служби  безпеки  в
               однострої  кольору  хакі,  які  вдерлися  в  будинки,  щоб  урятувати  нас  від
               катастрофи:

                  – Виходьте з будинків! Зараз. Нічого не беріть з собою!
                  Дехто запитував:
                  – А як же наші цінні речі?

                  Відповідь була автоматичною. Така, ніби її повторювали безліч разів.
                  – Ваші життя цінніші.
                  Я пам’ятаю довгі сходи, що вели до льоху, як ішов сходинка за сходинкою, і

               здавалося, їм немає кінця. Сховище просторе, якби ще не ті стовпи, розташовані
               приблизно на відстані чотирьох метрів один від одного вусібіч. Долівка і стіни
               сірого  кольору.  На  стелі  безліч  неонових  ламп,  які  випромінювали  заяскраве

               світло, до якого наші очі звикли лише через декілька тижнів.
                  У перші ж дні я зустрів Аднана – хлопчика мого віку. Нам обом доручили
               розподіляти припаси, які надходили від співробітників служби безпеки, у наших

               групах.  Ми  декілька  місяців  провели  разом,  виконуючи  наше  завдання,  що
               давало відчуття, ніби ми рятуємо весь світ. Одного дня у сховищі впав рівень
               кисню. Нам роздали кисневі балони, що стояли в коридорах сховища. З кожного
               балона звисало декілька масок, яких вистачало на сім’ю і більше. У кожного з

               нас  було  пів  години  кисню  на  день.  Одного  дня  вміст  балону  закінчився.  Я






               1  Тут і далі в новелі автор використовує слово «накба» (досл. ‘катастрофа’), яке стало терміном, який уживається
               в Арабському світі на позначення масового відходу палестинців з їхніх земель унаслідок Арабо-Ізраїльської війни
               (1947–1949) та Шестиденної війни (1967).
               2  Абу (араб. ‘батько’) – тут: частина власного імені, означає ‘батько того й того’ (напр., Абу Ібрагіма – ‘батько
               Ібрагіма’).
                                                                                                             86
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91