Page 85 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

1967 року народження». Чоловік був однолітком із покійним братом Хамзи.

Юнак шукав на фотографії якусь подібність зі своїм братом, та не знайшов.
Однак навіть спільна з братом дата народження стала причиною приязні до
чоловіка.

Хамза попросив його відімкнути багажник атомобіля. Рашід, отримавши назад
свій документ, вийшов з машини й відчинив багажник. Коли Хамза підняв
чорний шматок тканини, його мов струмом вдарило. Він глянув на Рашіда, потім

на зброю, сховану під чорною тканиною. Рашідові очі благали неможливого від
Хамзи. Той глянув у бік солдатів, які саме пили чай, закрив багажник і,
штовхнувши Рашіда своєю зброєю, наказав повернутися до автомобіля. В
Рашідових очах читалася подяка. Очі Хамзи відповіли: «Аллах із вами».

6

Нарешті Хамза знайшов бювет. Він уявив звичну лайку полковника через
затримку підлеглого. Наповнюючи пляшки водою, він розглядав усе навколо.
Стояла мертва тиша. Кішка, яка сиділа коло бювета, утекла, щойно він глянув їй

в очі. Юнак замислився над тим, яким було тутешнє життя до їхнього приходу,
до того, як жах оселився в очах дітей, матерів і котів.
У цей момент він почув стрілянину з блокпосту. Кинув пляшки й

остерігаючись попрямував до нього. Через декілька хвилин, коли стрільба вже
вщухла, він дістався до місця. Члени руху опору Кувейту оточили блокпост.
Вони застрелили полковника – очевидно, після того як той чинив їм опір – і

схопили двох солдатів. У напрямку Хамзи побігли декілька чоловіків із
закритими обличчями. Але один із них крикнув їм:
– Залиште його!

Вони здивовано поглянули на нього.
Власник голосу підійшов до Хамзи й відкрив своє обличчя: Рашід Абдалла,
1967 року народження.
Довгоочікуване звільнення.

85