Page 31 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

сіллю морської води. Цінні ракушки, що заволоділи уявою таких бідняків, як я,

ховаються між камінням. Їх важко шукати, адже природа завжди винахідливо
ховає все найкоштовніше.
Море – ніби язик спраглого бика. Земля скинула з себе синє вбрання, у якому

вона зустріла сонце на світанку. Зараз вона здається мені чорною. Чорнота її
ґрунту скидалася на картину, яку я бачив сьогодні вранці: моя втомлена матуся,
2
яка безуспішно намагається заштопати стару абаю . Зношена тканина вперто
відштовхує чужорідні чорні нитки, які стирають солодкий смак спогадів,
закарбованих на благенькому чорному матеріалі.
Знайти перлину – неабияка вдача, але процес пошуку захоплює та приносить
задоволення.

Мрії про швидке збагачення п’янять мене, а мої поранені руки та складаний
ножик невтомно працюють. Не без зусиль я відкриваю мушлю і з жадібністю
впинаю очі в її порожнину, де лежить свіжий молюск, укритий дрібною сіточкою

яскраво-червоної крові, що скрапує з кінчиків моїх пальців. Усередині – лише
прожилки, а інколи – ще й іронічна посмішка, яку море залишає у своїх
ракушках.

Не пам’ятаю, скільки мушель я так порозкривав. Знаю лише, що я зневірився,
втомився та розчарувався в авантюрі зі швидким збагаченням. Повернуся туди,
звідки прийшов. Нехай горять у пеклі всі ті, чиї байки намовили мене втопитися

в нездійсненній мрії, на берегах якої не жевріє бодай найменший промінь надії.
Прощавай, море! Прощавайте, дорогоцінні перлини! Спіть спокійно, я не
потурбую вас. Зачекайте на м’язисту, смагляву й сміливу руку нирця,

дочекайтеся її. Лише вона має право позбавити вас перламутрового королівства.
А хлопець на побігеньках з крамнички купить вас того ж дня, щоб прикрасити
вами шию нареченої, яку він досі не бачив, як не бачив і кольору нігтів на

пальцях її ніг, пофарбованих хною.
О, жінко, чарівне створіння! Ти полониш мої думки, особливо коли я чую
запах свіжого й ніжного тіла від клієнток з крамниці мого хазяїна. Мені так
хочеться пірнути з головою у твоє тіло та плавати в його безмежних насолодах,

допоки не потону у твоєму морі, занурившись до самісінького його теплого дна!
Я різко осмикнув себе, бо потону я хіба що посеред піску та каміння, так і не
пізнавши жінку. Вона – вівця, яку я маю купити. А я можу придбати хіба що

кусень хліба на вечерю, про жінку годі й мріяти. Що більше я її потребую, то
дужче моє матеріальне становище відторгає її. Крім того, присутність жінки
означає появу додаткових голодних ротів. О жінко, ти була й будеш прекрасним

2
Простора довга сукня з рукавами (зазвичай чорного кольору, іноді оздоблена вишивкою або бісером), яку
арабські жінки-мусульманки носять в громадських місцях.

31