Page 28 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

У відповідь на ці слова вона спокійно відповідала, з надзвичайно твердою

вірою:
– Ніхто не помре раніше відведеного йому терміну.
Моя мати померла. Померла не від сигарет, не від раку, не від атеросклерозу –

вона померла, коли приймала ванну. Мати довго не виходила з ванної кімнати, і
я зайшла перевірити, що з нею. Я гадала, що вона знепритомніла. Я викликала
швидку. Лікар констатував смерть і назвав причиною смерті травму голови,

унаслідок якої стався внутрішній крововилив. Імовірно, вона посковзнулася у
ванні.
Моя мама померла. Її пальці затисли цигарку. Я відчула, що не лише я
осиротіла. Всі цигарки моєї матері осиротіли разом зі мною.

Тепер я сиджу перед попільничкою з недопаленою цигаркою в ній. З усією
любов’ю до своєї матері я піднесла попільничку до носа і вдихнула запах старого
попелу. Сльози тихо скотилися по моїх щоках, скапуючи на попіл. Я ще раз

глянула на недопалок осоружної цигарки. Я згадала всі мої злі помисли,
спрямовані проти сигарет, і те, як я мучила матір. Докори сумління точили моє
серце, немов черв, що гризе сухий стовбур дерева.

Край цигарки був пофарбований маминою помадою. Мене охопило почуття
невимовної туги за матір’ю, її запахом, її цілунком. Мені так хотілося, щоб вона
повернулася й наповнила помешкання своїм запахом отрути, розтрушуючи попіл

на килими, дивани, тарілки – й у моє спустошене серце.
Наступної миті я ніжно вийняла цигарку з попільнички, схилилася над нею, як
це робила моя мати. Піднесла її до носа. Вдихнула її запах. Без вагань затисла її

губами і смоктала, поки не поглинула помаду матері. Потім поклала цигарку до
маленької коробочки, у яку струсився попіл, змочений моїми сльозами. З того
дня – щоранку й щовечора – я відкриваю коробочку і, проливаючи гіркі сльози,

вдихаю запах моєї матері.

28