Page 20 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

швидко висмикнула руку й побігла, почувши оголошення про початок посадки

на мій рейс. Насправді я втікала від своїх спогадів, що росли водоростями на дні
озера мого життя. Тієї миті перед моїми очима пробігли роки, у яких гіркоти було
більше, ніж у тисячі років.

Прибиральниця мимохіть розбурхала мої спогади, що нахлинули на мене,
щойно я защепила пояс безпеки в літаку. Заплющивши очі, я згадала гіркі ночі
приниження, коли, закутавшись у ковдру, гадала, у чому ж причина чоловікового

гніву. Він нехтував мною, коли я була смачніша за яблуко, свіжіша за квітку.
Знехтував після того, як добився мене. Я не звертала уваги на все, що чула про
нього: бабій, любитель випити, егоїст, нервовий; трималася своєї думки. Я була
зачарована його красою, солодкістю мови. Його оманлива зовнішність

приваблювала мене. Моє марнославство ошукало мене. Я гадала, що своєю
красою і розумом відгороджу його від усіх жінок, наставлю його на праведний
шлях.

Та незабаром він зруйнував моє життя, розбив мої мрії. Я не змогла
заполонити його серце, заволодіти його тілом. Я проклинала аромати жіночих
парфумів, що лишалися на його тілі, сліди помади, що в’їлися в його одяг. Я

уявляла собі, який вигляд мають ті жінки, гадала, чи вони були гарніші за мене,
чи розумніші?
Трагедія сталася тоді, коли я дізналася про його зв’язок з моєю найближчою

подругою, обличчя якої я знала, бачила її тіло, чула, як звучить її голос.
Я згадала ту ніч, коли чоловік прийшов додому п’яний, як це часто бувало, але
цього разу принісши з собою кольоровий пакунок. Я зраділа, знову загорівся

вогник надії: «Невже він згадав про мою присутність і придбав мені
подарунок?». Я дочекалася, доки чоловік заснув. Цікавість переповнювала мене,
я хотіла чимшвидше відкрити подарунок. Мене вразила розкішна пляшечка. Я

розгорнула рожеву листівку й прочитала солодкі слова, адресовані моїй подрузі-
зрадниці: «Твої улюблені парфуми, від яких голова йде обертом, ними ти
полонила мене».
Моя надія зникла назавжди, тисячі млинів змололи її на порошок. Вона

перетворилася на пил, який зніс вітер. Згасли мої ревнощі, які все ще жевріли.
До голови закралася дурна думка: «Може, це мені вдасться полонити тебе цієї
ночі».

Я зайшла до ванної кімнати, помила тіло, якого чоловік не торкався понад два
місяці, одягнула прозору блакитну сорочку й вилила на себе пів пляшечки
парфумів, які полонять його, навіть на пальці ніг. Після чого непомітно

прокралася до нього під ковдру, прагнучи подолати ту прірву, що виникла між
нами. В моєму тілі пробудилось бажання. Я не вгамовувалася, аж поки він не
виринув із глибокого сну, підскочивши як ужалений. Серце моє затріпотіло, у

20