Page 16 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat

– Що?.. Що з тобою?

У відповідь почув голос, у якому відчувалася нотка надії:
– Допоможи мені! Я помру!
Цієї миті двері відчинилися. Сінан побачив дві тіні: чоловіка й жінки, яка йшла

за ним. Вийшла Сінанова дружина, а за нею слуга. Вони підняли охоронця. Сінан
відчув приплив сил й підійшов підтримати чоловіка, що обперся на нього всім
своїм тілом.

– Мої груди розриваються, – видихнув бідолаха.
Жінка запитала:
– Ти відчуваєш заніміння в лівиці?
– Я не можу дихати.

– Це може бути серцевий напад.
– Я помру… Пропали мої діти.
Підійшов інший чоловік:

– Згадуй ім’я Аллаха.
На допомогу вийшли сусіди. Зразу ж приїхала машина.
Через дві години охоронець повернувся, маючи вже значно здоровіший

вигляд.
– Бережися! Тепер усе гаразд, – сказав урятований чоловік, прощаючись.
З першими променями сонця Сінан – спокійний наче й не було нічого –

упевненим, чітким голосом повідомив дружині:
– Пусте. Алергія. З’їв рибу, яку йому не можна їсти. Людська слабкість!
І поринув у думки про те, що сталося…

16