Page 93 - C:\Users\ismyrnova\Documents\Flip PDF Professional\1_ЗВІТ_ТГ_титулка\
P. 93
запитальна (змістовна) частина тестового завдання формулюється, як
правило, у стверджувальній формі, стисло, без подвійного тлумачення, тобто
настільки просто, наскільки це можливо для точного розуміння завдання; в неї
включається лише те, що є необхідним для чіткого розуміння запитання;
варіанти відповідей мають бути настільки стислими, наскільки це
можливо;
усі дистрактори (неправильні варіанти відповідей) повинні бути
правдоподібними, «схожими» на правильну відповідь;
тільки один варіант із запропонованих має бути правильним;
відповідь на одне запитання не повинна давати ключ до відповідей на
інші запитання.
Тестові завдання відкритої форми є завданнями без запропонованих
варіантів відповідей, тобто передбачають вільні відповіді тих, хто тестується, і
використовуються для виявлення
знань термінів, визначень, понять
тощо. Вони складаються з інструкції з
їх виконання та запитальної
(змістовної) частини.
Такі завдання зручно використовувати для знаходження відповідей
коротких задач на обчислення. Можна їх застосовувати і для розв’язування
задач на декілька дій. Знаходячи відповідь у задачі на декілька відповідей учень
може помилитися на якомусь етапі розв’язку, а оскільки таке завдання
структуроване (наступна відповідь залежить від попередньої), то за таке
завдання може не отримати жодного балу. Викладач вважає, що тоді оцінка
знань буде не об’єктивною, тому завдання подає в іншому вигляді.
Процес роботи над тестом кожний з викладачів починає з визначення
цілей тестування:
поточний контроль учнів;
зріз знань за певний проміжок часу;
ступінь засвоюваності;
порівняння груп;
відстеження динаміки процесу навчання;
визначення «складних» тем тощо.
При конструюванні тесту викладачі дотримуються наступного розподілу
завдань за рівнем складності: 20% стосуються базових знань і принципів
(найчастіше, вони можуть бути зовсім простими); 65% належать до категорії
середньої складності; 15% пропонують складні завдання.
93