Page 50 - Кувейтські-новели_02.01.21_Neat
P. 50

– Він успішний студент. Я виплатив перший внесок за третій навчальний рік.

                                                                                                             1
               Відколи прибув до Кувейту, я економив на всьому, щоб надсилати гроші сім’ї .
                  –  Яка  сума  тобі  потрібна?  –  запитав  я  з  нетерпінням.  У  моєму  голосі
               відчувалося зніяковіння. А він стояв собі далі.

                  – Ні, не гроші.
                  «Дам декілька купюр і випроваджу його, – я потягнувся рукою до кишені. –
               Дзуськи йому, а не десять динарів, адже він проситиме гроші в усіх працівників.

               Вистачить  з нього  п’яти  динарів,  і  нехай  вже  йде».  Я  простягнув  йому  п’ять
               динарів. Однак чоловік відсахнувся. Наші погляди зустрілися. Він притиснув до
               себе тацю й затинаючись сказав:
                  – Мій син загинув. Частини його тіла розкидало біля входу до університету

               внаслідок останнього вибуху.
                  Моя  простягнута  рука  опустилася.  Купюри  випали  і,  трохи  політавши  в
               повітрі, упали йому на взуття. Однак він і не глянувши на мене тихо розвернувся

               й вийшов з кабінету.





















































               1  Левову частку трудових ресурсів Кувейту становлять трудові емігранти. Часто заробітчани залишають свої
               родини на батьківщині, щоб підтримувати їх фінансово.
                                                                                                             50
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55